повечоріти

повечорі́ти

-іє, док., безос.

Наблизитися, настати (про вечір).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повечоріти — повечорі́ти дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. повечоріти — [повеичоур’ітие] -р'ійеи Орфоепічний словник української мови
  3. повечоріти — Повечорі́ти, -рі́є, -рі́ло Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повечоріти — ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (з народної пісні); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Марко Вовчок); Зовсім повечоріло. Словник української мови у 20 томах
  5. повечоріти — ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 323); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305); Зовсім повечоріло. Словник української мови в 11 томах
  6. повечоріти — Повечоріти, -ріє гл. безл. Повечерѣть, наступить вечеру. Коли б мені да, Господи, повечоріло, до б на моєму серденьку поздоровіло. Чуб. III. 169. Словник української мови Грінченка