повиповзати

повиповза́ти

-ає, -аємо, -аєте, док.

1》 Виповзти (про всіх чи багатьох).

2》 перен. Повільно рухаючись, виїхати, вийти і т. ін. звідкись, кудись (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).

|| Повільно рухаючись, з'явитися звідки-небудь, поширитися десь (про все чи багато чого-небудь).

Значення в інших словниках

1. повиповзати — повиповза́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиповзати — ПОВИПОВЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Виповзти (про всіх або багатьох). Грузовик їхній зупинився біля високої нескошеної суданки. Поранені.., повиповзавши з суданки, зустріли їх з неприхованою радістю: – Ми вже й не думали, що ви приїдете (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. повиповзати — ПОВИПОВЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Виповзти (про всіх або багатьох). Солдати повиповзали з окопів. 2. перен. Повільно рухаючись, виїхати, вийти і т. ін. звідкись, кудись (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).  Словник української мови в 11 томах