повитолочувати

повитоло́чувати

-ую, -уєш, док., перех.

Витолочити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Значення в інших словниках

1. повитолочувати — повитоло́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Хотк., II, 1966, 351).  Словник української мови в 11 томах
4. повитолочувати — Повитолочувати, -чую, -єш гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.  Словник української мови Грінченка