повитолочувати

Повитолочувати, -чую, -єш

гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.

Значення в інших словниках

1. повитолочувати — повитоло́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повитолочувати — -ую, -уєш, док., перех. Витолочити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
4. повитолочувати — ПОВИТОЛО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Витолочити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Люди зіходяться сюди раз на два, на три тижні, трави не повитолочують, не втопчуть стежини (Хотк., II, 1966, 351).  Словник української мови в 11 томах