повитиця —
повити́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
повитиця —
-і, ж., бот. Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повитиця —
ПОВИТИ́ЦЯ, і, ж., бот. Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина. Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
повитиця —
Поширена на всій земній кулі безлиста рослина-паразит родини повитицевих (не містить хлоропластів); в Україні 14 видів; окремі види паразитують на різних рослинах, напр.
Універсальний словник-енциклопедія
повитиця —
ПОВИТИ́ЦЯ, і, ж., бот. (Cuscuta L). Витка, без коренів, паразитична однорічна трав’яниста рослина. Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя (Захист рослин..
Словник української мови в 11 томах