Орфографічний словник української мови

повитиця

повити́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. повитиця — -і, ж., бот. Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. повитиця — ПОВИТИ́ЦЯ, і, ж., бот. Витка, без коренів, паразитична однорічна трав'яниста рослина. Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. повитиця — Поширена на всій земній кулі безлиста рослина-паразит родини повитицевих (не містить хлоропластів); в Україні 14 видів; окремі види паразитують на різних рослинах, напр.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. повитиця — ПОВИТИ́ЦЯ, і, ж., бот. (Cuscuta L). Витка, без коренів, паразитична однорічна трав’яниста рослина. Обвиваючи своїм стеблом льон, повитиця присмоктується до нього і живиться коштом рослини-живителя (Захист рослин..  Словник української мови в 11 томах
  5. повитиця — Повитиця, -ці ж. раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.  Словник української мови Грінченка