повкорочувати

повкоро́чувати

-ую, -уєш, док., перех.

Укоротити все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. повкорочувати — повкоро́чувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Укоротити все або багато чого-небудь. – Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Мирослав Ірчан). ◇ (1) Повкоро́чувати ру́ки (д) див. укоро́чувати.  Словник української мови у 20 томах
3. повкорочувати — вкороти́ти ру́ки кому. Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С.  Фразеологічний словник української мови
4. повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укоротити все або багато чого-небудь. — Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Ірчан, II, 1958, 397).  Словник української мови в 11 томах