повкорочувати

повкоро́чувати

-ую, -уєш, док., перех.

Укоротити все чи багато чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повкорочувати — повкоро́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Укоротити все або багато чого-небудь. – Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Мирослав Ірчан). ◇ (1) Повкоро́чувати ру́ки (д) див. укоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. повкорочувати — вкороти́ти ру́ки кому. Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Фразеологічний словник української мови
  4. повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укоротити все або багато чого-небудь. — Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Ірчан, II, 1958, 397). Словник української мови в 11 томах