повкорочувати

ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укоротити все або багато чого-небудь.

— Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Ірчан, II, 1958, 397).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повкорочувати — повкоро́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повкорочувати — -ую, -уєш, док., перех. Укоротити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Укоротити все або багато чого-небудь. – Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Мирослав Ірчан). ◇ (1) Повкоро́чувати ру́ки (д) див. укоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. повкорочувати — вкороти́ти ру́ки кому. Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Фразеологічний словник української мови