повкорочувати
ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Укоротити все або багато чого-небудь.
— Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Ірчан, II, 1958, 397).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повкорочувати — повкоро́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повкорочувати — -ую, -уєш, док., перех. Укоротити все чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повкорочувати — ПОВКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., що. Укоротити все або багато чого-небудь. – Жінкам добре, відмолодіють. Діти в ясла, самі повкорочують спідниці до колін (Мирослав Ірчан). ◇ (1) Повкоро́чувати ру́ки (д) див. укоро́чувати. Словник української мови у 20 томах
- повкорочувати — вкороти́ти ру́ки кому. Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Фразеологічний словник української мови