Значення в інших словниках
-
поворіт —
поворі́т іменник чоловічого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
поворіт —
(дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) перелам, злам; (дія) повертання, завертання.
Словник синонімів Караванського
-
поворіт —
див. повернення
Словник синонімів Вусика
-
поворіт —
ПОВОРІ́Т див. поворо́т.
Словник української мови у 20 томах
-
поворіт —
ЗМІ́НА (про стан, рух, ознаку, властивість і т. ін. — перехід, перетворення чого-небудь у щось якісно інше), ПЕРЕМІ́НА, ВІДМІ́НА, ПЕРТУРБА́ЦІЯ книжн.
Словник синонімів української мови
-
поворіт —
ПОВОРІ́Т див. поворо́т.
Словник української мови в 11 томах
-
поворіт —
По́воріт, -ро́ту м. 1) Поворотъ. На повороті шляху. Стор. МПр. 122. повороту нема. Нельзя поворотиться. Повороту спірного нема за оцим возом, — як би його геть звідци. Волч. у. 2) Возвращеніе.
Словник української мови Грінченка