Великий тлумачний словник сучасної мови

повстяники

повстя́ники

-ів, мн. (одн. повстяник, -а, ч.).

Зимове взуття з повсті; валянки.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повстяники — див. валянки  Словник синонімів Вусика
  2. повстяники — ПОВСТЯ́НИКИ, ів, мн. (одн. повстя́ник, а, ч.). Зимове взуття з повсті; валянки. – Скинув повстяники з ніг та так, не роздягаючися, з халатом і ліг (Панас Мирний); Гнат дістав з-під лави пару повстяників, кинув їх услід за босою Марією в сіни (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. повстяники — ПОВСТЯ́НИКИ, ів, мн. (одн. повстя́ник, а, ч.). Зимове взуття з повсті; валянки. — Скинув повстяники з ніг та так, не роздягаючися, з халатом і ліг (Мирний, IV, 1955, 355); Гнат дістав з-під лави пару повстяників, кинув їх услід за босою Марією в сіни (Панч, В дорозі, 1959, 44).  Словник української мови в 11 томах
  4. повстяники — Повстя́ники, -ків м. мн. Валенки. Кременч. у.  Словник української мови Грінченка