повстяники
повстя́ники
-ів, мн. (одн. повстяник, -а, ч.).
Зимове взуття з повсті; валянки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повстяники — див. валянки Словник синонімів Вусика
- повстяники — ПОВСТЯ́НИКИ, ів, мн. (одн. повстя́ник, а, ч.). Зимове взуття з повсті; валянки. – Скинув повстяники з ніг та так, не роздягаючися, з халатом і ліг (Панас Мирний); Гнат дістав з-під лави пару повстяників, кинув їх услід за босою Марією в сіни (П. Словник української мови у 20 томах
- повстяники — ПОВСТЯ́НИКИ, ів, мн. (одн. повстя́ник, а, ч.). Зимове взуття з повсті; валянки. — Скинув повстяники з ніг та так, не роздягаючися, з халатом і ліг (Мирний, IV, 1955, 355); Гнат дістав з-під лави пару повстяників, кинув їх услід за босою Марією в сіни (Панч, В дорозі, 1959, 44). Словник української мови в 11 томах
- повстяники — Повстя́ники, -ків м. мн. Валенки. Кременч. у. Словник української мови Грінченка