повсякчасний

повсякча́сний

-а, -е.

Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди.

|| Постійний, звичний.

Значення в інших словниках

1. повсякчасний — повсякча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повсякчасний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. повсякчасний — [поўс'акчаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. повсякчасний — Повсякча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. повсякчасний — ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. Треба .. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи .. нашої студентської молоді (М.  Словник української мови у 20 томах
6. повсякчасний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
7. повсякчасний — ПОВСЯКЧА́СНИЙ, а, е. Який є, буває, має місце, відбувається і т. ін. постійно, завжди. Треба.. дбати про повсякчасне залучення до етнографічної роботи..  Словник української мови в 11 томах
8. повсякчасний — Повсякчасний, -а, -е Всегдашній. Мир. ХРВ. 273.  Словник української мови Грінченка