Великий тлумачний словник сучасної мови

повтинати

повтина́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Відтяти, відрубати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. повтинати — повтина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повтинати — ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (В. Кучер); Принадно зеленіли .  Словник української мови у 20 томах
  3. повтинати — ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (Кучер, Голод, 1961...  Словник української мови в 11 томах
  4. повтинати — Повтина́ти, -на́ю, -єш гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.  Словник української мови Грінченка