повтинати

ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (Кучер, Голод, 1961, 115);

Принадно зеленіли.. смеречки, що їм два роки тому Федір повтинав верхи, аби вшир розросталися (Гжицький, Опришки, 1962, 12).

Значення в інших словниках

1. повтинати — повтина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повтинати — -аю, -аєш, док., перех. Відтяти, відрубати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повтинати — ПОВТИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Утнути, відрубати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Вони пошкандибали до шляху, спираючись на дубові костури, що їх допіру вирубали, навіть не повтинавши гілок з пожухлим листям (В. Кучер); Принадно зеленіли .  Словник української мови у 20 томах
4. повтинати — Повтина́ти, -на́ю, -єш гл. Отрубить (во множествѣ). Повтинати пальчики. Чуб. III. 63.  Словник української мови Грінченка