Словник української мови в 11 томах

повтикати

ПОВТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Вткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.

— Обмотаю [макітри] соломою, повтикаю в кадівб та й довезу хоч і за сто верстов (Н.-Лев., І, 1956, 159).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повтикати — повтика́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повтикати — -аю, -аєш, док., перех. Вткнути все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повтикати — ПОВТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Вткнути все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. – Обмотаю [макітри] соломою, повтикаю в кадівб та й довезу хоч і за сто верстов (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. повтикати — Аю, -аєш, недок. Робити щось неуважно, без зацікавлення. Можна ще повтикати вечірній випуск новин по телевізору (С. Жадан).  Словник сучасного українського сленгу
  5. повтикати — Повтикати, -ка́ю, -єш гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки. Левиц. І. 106.  Словник української мови Грінченка