повтиканий

ПОВТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повтика́ти.

Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (Н.-Лев., III, 1956, 204).

Значення в інших словниках

1. повтиканий — повти́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повтиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повтикати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повтиканий — ПОВТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повтика́ти. Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (І. Нечуй-Левицький); Замінований шлях ряснів дротиками, що стирчали то там, то там із чорної землі.  Словник української мови у 20 томах