повтиканий
ПОВТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повтика́ти.
Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (Н.-Лев., III, 1956, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повтиканий — повти́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- повтиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повтикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повтиканий — ПОВТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повтика́ти. Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (І. Нечуй-Левицький); Замінований шлях ряснів дротиками, що стирчали то там, то там із чорної землі. Словник української мови у 20 томах