1. Словник української мови у 20 томах

повтиканий

ПОВТИ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повтика́ти.

Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (І. Нечуй-Левицький);

Замінований шлях ряснів дротиками, що стирчали то там, то там із чорної землі. Ті дротики виглядали невинно, мов ненароком повтикані чи погублені кимсь і втоптані в землю безліччю ніг незчисленних юрб (І. Багряний);

Міцні, на високих та широких, як жорнові камені, колесах, мажари вже були готові в дорогу; змащені добрим черкаським дьогтем, повкривані рогожами, ув'язані, в передках лежав дорожній риштунок і стриміли, повтикані в сіль, батіжки (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повтиканий — повти́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повтиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повтикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повтиканий — ПОВТИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повтика́ти. Глечики, повтикані в сіно в передку, почали вискакувати (Н.-Лев., III, 1956, 204). Словник української мови в 11 томах