повідня

повідня́

-і, ж.

Знаряддя, що його використовують стельмахи для вигинання ободів.

Значення в інших словниках

1. повідня — Повідня́, -ні́ ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (см. пеньок); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.  Словник української мови Грінченка