повідніманий

повідні́маний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повіднімати 1).

|| повіднімано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. повідніманий — повідні́маний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. пред. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
3. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. присудк. сл. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Гр., II, 1963, 561).  Словник української мови в 11 томах