повідніманий
повідні́маний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до повіднімати 1).
|| повіднімано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідніманий — повідні́маний прикметник Орфографічний словник української мови
- повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. пред. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. присудк. сл. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Гр., II, 1963, 561). Словник української мови в 11 томах