повідніманий

повідні́маний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до повіднімати 1).

|| повіднімано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідніманий — повідні́маний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. пред. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. присудк. сл. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Гр., II, 1963, 561). Словник української мови в 11 томах