1. Словник української мови в 11 томах

повідніманий

ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідніма́ти 1;

// повідні́мано, безос. присудк. сл.

[Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Гр., II, 1963, 561).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідніманий — повідні́маний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повідніманий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повіднімати 1). || повіднімано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. пред. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах