повідносити
ПОВІДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., перех. Віднести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
Повідносив йому все, що мав (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідносити — повідно́сити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повідносити — -ошу, -осиш, док., перех. Віднести все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повідносити — ПОВІДНО́СИТИ, ПООДНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, док., кого, що. Віднести все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повідносив йому все, що мав (Сл. Б. Грінченка); Ферми моєї не викорчуєш, а решту хоч усе повикопуй та повіднось (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- повідносити — Повідносити, -шу, -сиш гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав. Словник української мови Грінченка