повідніманий

ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідніма́ти 1;

// повідні́мано, безос. присудк. сл.

[Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Гр., II, 1963, 561).

Значення в інших словниках

1. повідніманий — повідні́маний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повідніманий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повіднімати 1). || повіднімано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідніманий — ПОВІДНІ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідніма́ти 1; // повідні́мано, безос. пред. [Наталя:] Є в тебе зброя? [Яким:] Нема, повіднімано (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах