погибати
погиба́ти
-аю, -аєш, недок., погинути і рідко погибнути, -ну, -неш; мин. ч. погинув, -нула, -нуло і рідко погиб, -ла, -ло; док.
1》 Переставати жити; вмерти, пропасти.
|| Зазнавати руйнування, занепаду, знищення.
|| Потрапляти у тяжке, безвихідне становище.
|| Переставати існувати; зникати.
2》 тільки недок., перен. Переживати труднощі, страждати фізично або морально; мучитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови