погладити

погла́дити

-джу, -диш, док., перех.

1》 Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь.

|| Провести долонею, рукою, пальцями, вирівнюючи, розправляючи що-небудь.

|| Проводячи долонею, рукою, пальцями, приголубити, попестити кого-, що-небудь.

2》 перен., розм. Ударити, побити кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. погладити — погла́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погладити — [погладиетие] -аджу, -диеш; нак. -ад', -ад'теи  Орфоепічний словник української мови
3. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (М.  Словник української мови у 20 томах
4. погладити — гла́дити / погла́дити по голі́вці (голові́) кого і без додатка. 1. Хвалити, заохочувати. Я помітила, що ти .. почав далеко щедріше розсилати листи, ніж було перше; за се, звісно, тебе варто по голівці погладити (Леся Українка).  Фразеологічний словник української мови
5. погладити — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
6. погладити — ПОГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Провести долонею, рукою, пальцями по поверхні чого-небудь. Старшина засукав рукави, погладив довгого вуса (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. погладити — Погла́дити, -джу, -диш гл. Погладить. Погладив проти шерсти. Ном. № 3990.  Словник української мови Грінченка