Значення в інших словниках
-
погодувати —
погодува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
погодувати —
Погодува́ти, -ду́ю, -ду́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
погодувати —
ПОГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Док. до годува́ти 1. Взяла [мати дитину] У холодочок завела, В бур'ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала (Т. Шевченко); – Гей!...
Словник української мови у 20 томах
-
погодувати —
годува́ти / погодува́ти штурханця́ми кого. Бити кого-небудь різкими короткими ударами. Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка); Старший школяр відібрав у нього рогатку, погодував добре штурханцями і відпустив, пригрозивши, що розкаже директорові школи (З газети).
Фразеологічний словник української мови
-
погодувати —
ПОГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Док. до годува́ти 1. Взяла [мати дитину] У холодочок завела, В бур’ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала (Шевч., II, 1963, 368); — Гей!...
Словник української мови в 11 томах
-
погодувати —
Погодувати, -ду́ю, -єш гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248.
Словник української мови Грінченка