Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
поголовний —
поголо́вний прикметник загальний
Орфографічний словник української мови
поголовний —
ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який не виключає нікого; загальний. Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (О. Довженко); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник).
Словник української мови у 20 томах
поголовний —
ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
поголовний —
ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який не виключає нікого; загальний. Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (Довж., III, 1960, 56); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Ол., Леся, 1960, 64).
Словник української мови в 11 томах