поголовний

ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е.

Який не виключає нікого; загальний.

Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (О. Довженко);

В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Олійник).

Значення в інших словниках

1. поголовний — поголо́вний прикметник загальний  Орфографічний словник української мови
2. поголовний — -а, -е. Який не виключає нікого; загальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поголовний — ЗАГА́ЛЬНИЙ (який поширюється на всіх, на все, охоплює всіх або багатьох), ПОГОЛО́ВНИЙ підсил., СУЦІ́ЛЬНИЙ підсил., ТОТА́ЛЬНИЙ підсил., ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. поголовний — ПОГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який не виключає нікого; загальний. Звірства [фашистів] і поголовні грабунки населення мають характер масовий і винятково жорстокий (Довж., III, 1960, 56); В Петербурзі йшли поголовні арешти (М. Ол., Леся, 1960, 64).  Словник української мови в 11 томах