поголитися
ПОГОЛИ́ТИСЯ, голю́ся, го́лишся.
Док. до голи́тися 1.
– Здоров, Грицьку! Здоров, брате!.. Чи бач, як ти перемінився! .. Заріс, постарів... – От, ще вигадайте! – защебетала Христя .. – То він не поголився... то так воно здається... (Панас Мирний);
Купив собі феску і тютюну (інші речі дорогі), поголився у турка (М. Коцюбинський);
Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)