податливий

пода́тливий

-а, -е.

1》 Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети).

|| Який легко піддається обробці.

2》 Який легко піддається впливу (про людину); згідливий, поступливий.

Значення в інших словниках

1. податливий — пода́тливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. податливий — (мох) м'який, пругкий, не твердий, г. податний; (норов) згідливий, поступливий.  Словник синонімів Караванського
3. податливий — див. слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. податливий — Потульний, див. смирний, зговірливий, малодушний, робкий  Словник чужослів Павло Штепа
5. податливий — ПОДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети). – Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, .. а як уже вживаний, то м'який, податливий (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. податливий — ПІДДА́ТЛИВИЙ (який легко змінює форму або піддається якійсь дії), ПОДА́ТЛИВИЙ, ЗДА́ТЛИВИЙ діал. Витягнув (ватаг) з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла, потовк так, що стала м'яка й піддатлива (В.  Словник синонімів української мови
7. податливий — ПОДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети). — Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, ..а як уже вживаний, то м’який, податливий (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
8. податливий — Податливий, -а, -е Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у.  Словник української мови Грінченка