подвиг
по́двиг
-у, ч.
Важлива своїм значенням дія; вчинок, здійснюваний у важких, небезпечних умовах; героїчний, самовідданий вчинок.
|| Самовіддана діяльність, поведінка, викликана глибоким почуттям.
|| перев. мн., розм., ірон. Пригоди, витівки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови