Великий тлумачний словник сучасної мови

подзвякувати

подзвя́кувати

-ую, -уєш, недок.

Дзвякати не дуже сильно або час від часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. подзвякувати — подзвя́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. подзвякувати — див. дзвеніти; звучати  Словник синонімів Вусика
  3. подзвякувати — ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу. Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок); На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. подзвякувати — ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу. Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Вовчок, І, 1955, 133); На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (Стельмах, На.. землі, 1949, 298).  Словник української мови в 11 томах