подзвякувати

ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок.

Дзвякати не дуже сильно або час від часу.

Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Марко Вовчок);

На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. подзвякувати — подзвя́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. подзвякувати — див. дзвеніти; звучати  Словник синонімів Вусика
3. подзвякувати — -ую, -уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. подзвякувати — ПОДЗВЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Дзвякати не дуже сильно або час від часу. Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи, подзвякуючи бубонцями (Вовчок, І, 1955, 133); На вибоях .. подзвякувало переднє колесо культиватора (Стельмах, На.. землі, 1949, 298).  Словник української мови в 11 томах