Великий тлумачний словник сучасної мови

подуга

поду́га

-и, ж., діал.

Перемога.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. подуга — ПОДУ́ГА, и, ж., рідко. Перемога. Зичу Вам потуги і подуги! (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса); Льону димучого не потушить, доки не доведе суду до подуги (Біблія. Пер. П. Куліша).  Словник української мови у 20 томах
  2. подуга — Поду́га, -ги ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.  Словник української мови Грінченка