подуга

ПОДУ́ГА, и, ж., рідко.

Перемога.

Зичу Вам потуги і подуги! (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса);

Льону димучого не потушить, доки не доведе суду до подуги (Біблія. Пер. П. Куліша).

Значення в інших словниках

1. подуга — -и, ж., діал. Перемога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подуга — Поду́га, -ги ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.  Словник української мови Грінченка