1. Словник української мови у 20 томах

подуга

ПОДУ́ГА, и, ж., рідко.

Перемога.

Зичу Вам потуги і подуги! (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса);

Льону димучого не потушить, доки не доведе суду до подуги (Біблія. Пер. П. Куліша).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подуга — -и, ж., діал. Перемога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подуга — Поду́га, -ги ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20. Словник української мови Грінченка