1. Словник української мови Грінченка

подуга

Поду́га, -ги

ж. Побѣда. Встрѣчено у Кулиша. Льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги. Єв. Мт. XII. 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подуга — -и, ж., діал. Перемога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подуга — ПОДУ́ГА, и, ж., рідко. Перемога. Зичу Вам потуги і подуги! (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса); Льону димучого не потушить, доки не доведе суду до подуги (Біблія. Пер. П. Куліша). Словник української мови у 20 томах