подувати
ПОДУВА́ТИ, а́є, недок.
Дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
Пекло сонце, легенький вітерець подував з Кривого Торця (М. Чабанівський);
Рвучкий вітер подував з моря (М. Трублаїні);
Подуває дзвінкий осінній холодок (С. Васильченко);
// безос.
Подувало з моря штормовим вітром (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)