Значення в інших словниках
-
подувати —
подува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
подувати —
-ає, недок. Дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подувати —
ПОДУВА́ТИ, а́є, недок. Дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Пекло сонце, легенький вітерець подував з Кривого Торця (М. Чабанівський); Рвучкий вітер подував з моря (М. Трублаїні); Подуває дзвінкий осінній холодок (С.
Словник української мови у 20 томах
-
подувати —
ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...
Словник синонімів української мови
-
подувати —
ПОДУВА́ТИ, а́є, недок. Дути, віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Пекло сонце, легенький вітерець подував з Кривого Торця (Чаб., За півгодини.., 1963, 37); Рвучкий вітер подував з моря (Трубл.
Словник української мови в 11 томах
-
подувати —
Подува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. подути, -дму, -дме́ш, гл. Дуть, подуть. Вітре буйний, Аквилоне, подми чарами, крилатий. К. Дз. 222. Знав би собі міхом подувати та залізо кувати. КС. 1882. X. 19.
Словник української мови Грінченка