подужання

поду́жання

I -я, с.

Дія за знач. подужати, подужувати 1).

II -я, с., діал.

Одужання.

Значення в інших словниках

1. подужання — поду́жання 1 іменник середнього роду, істота подолання поду́жання 2 іменник середнього роду, істота одужання діал.  Орфографічний словник української мови
2. подужання — ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати¹, поду́жувати 1. Весна .. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Яновський). ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання. Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах
3. подужання — ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати, поду́жувати 1. Весна.. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Янов., Мир, 1956, 293). ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання.  Словник української мови в 11 томах