подужання
ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати, поду́жувати 1.
Весна.. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Янов., Мир, 1956, 293).
ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання.
Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Кобр., Вибр., 1954, 95).
Словник української мови (СУМ-11)