1. Словник української мови в 11 томах

подужання

ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати, поду́жувати 1.

Весна.. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Янов., Мир, 1956, 293).

ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання.

Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Кобр., Вибр., 1954, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подужання — поду́жання 1 іменник середнього роду, істота подолання поду́жання 2 іменник середнього роду, істота одужання діал. Орфографічний словник української мови
  2. подужання — I -я, с. Дія за знач. подужати, подужувати 1). II -я, с., діал. Одужання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подужання — ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати¹, поду́жувати 1. Весна .. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Яновський). ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання. Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах