1. Орфографічний словник української мови

подужання

поду́жання 1

іменник середнього роду, істота

подолання

поду́жання 2

іменник середнього роду, істота

одужання

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подужання — I -я, с. Дія за знач. подужати, подужувати 1). II -я, с., діал. Одужання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подужання — ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати¹, поду́жувати 1. Весна .. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Яновський). ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання. Подужання було певне, а Мендель надзвичайно тішився і невичерпаний був у гарних словах і бажаннях для лікаря (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  3. подужання — ПОДУ́ЖАННЯ¹, я, с. Дія за знач. поду́жати, поду́жувати 1. Весна.. буде трудна, і треба набиратися духу на її подужання (Ю. Янов., Мир, 1956, 293). ПОДУ́ЖАННЯ², я, с., діал. Одужання. Словник української мови в 11 томах