1. Орфографічний словник української мови

подужати

поду́жати 1

дієслово доконаного виду

перемогти; справитися з чим-небудь

поду́жати 2

дієслово доконаного виду

одужати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подужати — I див. подужувати. II -аю, -аєш і подужіти, -ію, -ієш, док., діал. Одужати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подужати — ПОДУ́ЖАТИ¹ див. поду́жувати. ПОДУ́ЖАТИ², аю, аєш і ПОДУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Одужати. Перележавши зо дві неділі, Юрцьо подужав (І. Франко); Бувайте здорові, друже мій!... Словник української мови у 20 томах
  3. подужати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. подужати — Поду́жати, -жаю, -жаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. подужати — ПОДУ́ЖАТИ¹ див. поду́жувати. ПОДУ́ЖАТИ², аю, аєш і ПОДУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Одужати. Перележавши зо дві неділі, Юрцьо подужав (Фр., III, 1950, 198); Бувайте здорові, друже мій! Сподіваюсь, що Ви подужали (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. подужати — Подужати см. подужувати. Словник української мови Грінченка