подуріти

подурі́ти

-ію, -ієш, док., розм.

1》 Здуріти, стати дурним (про всіх чи багатьох).

|| Втратити розум, збожеволіти (про всіх чи багатьох).

2》 Тішитися безглуздими пустощами, дурощами якийсь час.

3》 Робити безглузді, необдумані вчинки якийсь час.

4》 перен. Втратити ясність свідомості, рівновагу від почуття любові до кого-небудь (про всіх чи багатьох).

Значення в інших словниках

1. подуріти — подурі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подуріти — ПОДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Утратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти і т. ін. (про всіх або багатьох); почманіти. – Чи вони [шукачі філоксери] подуріли, чи що, щоб в оцих здорових, родючих кущах добачати слабість?.. (М.  Словник української мови у 20 томах
3. подуріти — ПОДУРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. 1. Здуріти, стати дурним (про всіх або багатьох). — Чи вони [шукачі філоксери] подуріли, чи що, щоб в оцих здорових, родючих кущах добачати слабість?.. (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
4. подуріти — Подурі́ти, -рі́ємо, -єте гл. Сойти съ ума (о многихъ). Бодай тії подуріли, що нас розлучили. Мет. 70.  Словник української мови Грінченка