Значення в інших словниках
-
пожаль —
по́жаль іменник чоловічого роду, істота жаль діал.
Орфографічний словник української мови
-
пожаль —
ПО́ЖАЛЬ, ю, ч., діал. Жаль. – Та вже таки кинув він шапкою об землю, занедбав усе золото й серебро .. – Не годилося кидати, – промовили усі брати з пожалем (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
-
пожаль —
ПО́ЖАЛЬ, ю, ч., діал. Жаль. — Та вже таки кинув він шапкою об землю, занедбав усе золото й серебро.. — Не годилося кидати, — промовили усі брати з пожалем (Вовчок, І, 1955, 308).
Словник української мови в 11 томах