Великий тлумачний словник сучасної мови

пожилиця

пожили́ця

-і.

Жін. до пожилець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пожилиця — пожили́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
  3. пожилиця — Пожили́ця, -ці; -ли́ці, -ли́ць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (Минко, Ясні зорі, 1951, 158).  Словник української мови в 11 томах
  5. пожилиця — Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.  Словник української мови Грінченка