пожилиця

Пожили́ця, -ці; -ли́ці, -ли́ць

Значення в інших словниках

1. пожилиця — пожили́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пожилиця — -і. Жін. до пожилець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (В. Минко).  Словник української мови у 20 томах
4. пожилиця — ПОЖИЛИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до пожиле́ць. Ганя не в жарт зацікавилася роботою своєї пожилиці-інженерки (Минко, Ясні зорі, 1951, 158).  Словник української мови в 11 томах
5. пожилиця — Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.  Словник української мови Грінченка